Перегляд вихідного коду сторінки Інжир

{{Speciesbox
| name = Інжир
| image = Ficus Carica 2.jpg
| image_caption = Листки і плоди інжиру
| image_width = 270px
| genus = Ficus
| species = carica
| authority = [[Карл Лінней|L.]], 1753
}}
'''Інжи́р''', '''фі́гове де́рево''', '''фі́га''', '''смоківни́ця''', '''смо́ква''' (''Ficus carica'')&nbsp;— [[субтропіки|субтропічна]] [[листопадні рослини|листопадна]] рослина роду [[фікус]] (''Ficus'').

== Ареал ==
Інжир поширений у країнах [[Середземномор'я]] та на [[Близький Схід|Близькому Сході]]. У [[Середня Азія|Середній Азії]], на [[Кавказ]]і і в [[Кримський півострів|Криму]] це дерево вирощують у відкритому ґрунті як цінну плодову культуру, що дає винні ягоди. Є свідчення про культивування в Полтавській, Дніпропетровській<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=8khi90Fiwg8 |title=«Выращивание инжира в суровом климате» // блог в youtube «Зеленая планета» |accessdate=14 жовтня 2020 |archive-date=8 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201008034932/https://www.youtube.com/watch?v=8khi90Fiwg8 }}</ref>, Запорізькій<ref>{{Cite web |url=https://www.youtube.com/watch?v=4w3GhPGie20 |title=«Инжир Запорожья часть 1» // блог Ольги Котьонок в youtube |accessdate=14 жовтня 2020 |archive-date=19 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201019163541/https://www.youtube.com/watch?v=4w3GhPGie20 }}</ref>, Сумській<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Z47NI4tBqUU «ИНЖИР. СЕВЕР УКРАИНЫ. УРОЖАЙ 2019», Обзор деревьев инжира 4 октября. Север Украины, Сумская обл. // блог в youtube «Family hobby»]</ref>, Закарпатській<ref>{{Cite web |url=http://www.silskivisti.kiev.ua/19151/Dobriy.php?n=24048 |title=«Сам собі господар. Інжир, гранат та ківі» // «Телеканал Sirius» |accessdate=30 вересня 2014 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006114842/http://www.silskivisti.kiev.ua/19151/Dobriy.php?n=24048 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006114842/http://www.silskivisti.kiev.ua/19151/Dobriy.php?n=24048 |date=2014-10-06 }}</ref> та Івано-Франківській<ref>{{Cite web |url=http://www.silskivisti.kiev.ua/19151/Dobriy.php?n=24048 |title=Інжир прижився на Прикарпатті // Сільські Вісті 19 вересня 2014 року № 104 (19151) |accessdate=30 вересня 2014 |archive-date=6 жовтня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141006114842/http://www.silskivisti.kiev.ua/19151/Dobriy.php?n=24048 }} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006114842/http://www.silskivisti.kiev.ua/19151/Dobriy.php?n=24048 |date= 6 жовтня 2014 }}</ref> областях.

== Квітки та суцвіття ==
Квітки маленькі, одностатеві, з довгими стилодіями у маточкових квіток. [[Формула квітки|Формули квіток]]: {{Nobr|[[Файл:Male black symbol.svg|12px]]<math>\mathrm{\ast \; P^{Ca}\; _{(5)} \;  A_{3(\underline3)}}</math>}} та {{Nobr|[[Файл:Venus symbol.svg|18px]]<math>\mathrm{\ast \; P^{Ca}\; _{(5)} \;  G_{(\underline2)}}</math>}}

Суцвіття за виглядом схожі на грушу з дірочкою на верхівці. Суцвіття&nbsp;— [[сиконій]]. Сиконії всередині порожнисті, а квітки сидять на їх внутрішніх стінках. У кожному суцвітті зав'язуються і чоловічі, і жіночі квітки. На одних деревах жіночі квітки не плодоносять, і рослина виходить чоловічою, на інших&nbsp;— чоловічі квітки перетворюються на лусочки, і такі особини функціонують як жіночі. Сиконії, які розвиваються на чоловічих деревах, називають [[капріфіга]]ми. Вони менші за розміром, ніж жіночі, і залишаються твердими, поки не впадуть.

У капріфігах відкладають яйця крихітні оси-бластофаги (''[[Blastophaga psenes]]''). Комахи, що завершили свій розвиток, вилазять із суцвіття, забруднені пилком, і летять до жіночих сиконіїв. Так відбувається запилення інжиру. Сучасні сорти нерідко обходяться без запилення, але розмножувати їх доводиться саджанцями і корінцями.

== Плоди ==
[[Файл:Інжир-плоди.JPG|міні|ліворуч|200пкс|Плід інжиру]]
[[Супліддя]] інжиру покриті тонкою шкіркою з дрібними волосками. На верхівці супліддя розміщене вічко, прикрите лусочками. Супліддя інжиру мають дуже багату кольорову гаму&nbsp;— від жовтого до чорно-синього кольору. Все залежить від сорту. Проте частіше трапляються жовто-зелені супліддя. Формою вони скидаються на [[груша|грушу]], а розмірами&nbsp;— на [[волоський горіх]] або навіть удвічі більше. Нестиглі супліддя містять їдкий [[молочний сік]], тому вони неїстівні. У супліддях є багато крихітних [[плід|плодів]]&nbsp;— що за морфологічним типом є паракарпним горішком, на смак вони помірно солодкі. Свіжі плоди інжиру мають до 24&nbsp;% [[цукор|цукру]], а сушені&nbsp;— до 37&nbsp;%. В них є також [[Кислота#Органічні кислоти|органічні кислоти]], [[дубильні речовини]], [[білок|білки]], [[жири]].

Плоди інжиру їдять у свіжому, сушеному та консервованому вигляді. Зі свіжих плодів варять [[варення]] та [[джем]].

<gallery>
Файл:Інжир IMG 0975 01.JPG|Сушений інжир
Файл:Інжир IMG 0975 02.JPG|Сушений інжир
</gallery>

== Вирощування ==
У рослини великі лопатеві листки, що опадають на зиму. У кімнатній культурі вона здатна давати плоди, які частіше дозрівають у кінці літа або восени, іноді навесні. Інжир розмножують зимовими (без листя) і літніми (зеленими) живцями. Зимові живці зрізують з одно- чи дволітніх пагонів і садять рано навесні, до розпускання бруньок, у легку землю. Зелені саджанці садять у кінці весни&nbsp;— на початку літа в пісок і тримають до вкорінення у вологому середовищі під стаканом або іншим скляним укриттям. Улітку тримають на світлих підвіконнях при рясному поливанні, узимку&nbsp;— у прохолодному місці при вельми помірному поливанні, аби лише зовсім не пересохла земля. До трирічного віку щорічно навесні, до початку інтенсивного росту, пересаджують в дерново-перегнійний ґрунт. Дорослі рослини пересаджують через два-три роки в широкий посуд, у важчу землю.

== Шкідники ==
* [[Вогнівка інжирна]]

== Цікаве ==
У парфумерії використання аромату інжиру (плодів та листя) започаткувала французька парфумерка [[Олівія Джакобетті]] у парфумах Premier Figuier (L'Artisan Parfumeur) та Philosykos  ([[Diptyque]]).<ref>{{Cite web|title=Olivia Giacobetti et son IXe caméléon|url=https://www.lefigaro.fr/scope/articles-quartier/2009/05/20/08003-20090520ARTFIG00007-olivia-giacobetti-et-son-ix-e-cameleon-.php|website=LEFIGARO|date=2009-05-20|accessdate=2023-01-04|language=fr}}</ref>

== Див. також ==
* [[Ашваттха]]
* [[Список видів роду фікус]]

[[Файл:Завязи инжира.JPG|thumb|200px|Зав'язь інжиру]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* [http://botansad.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=20:smokovnitsya-zvichajna&catid=18&Itemid=142 СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140714220332/http://botansad.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=20:smokovnitsya-zvichajna&catid=18&Itemid=142 |date=14 липня 2014 }}

== Посилання ==
* {{ЛРЕД|частина= Смоковниця звичайна|сторінки =404}}
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/568/smokovnicya-zvichajna СМОКОВНИЦЯ ЗВИЧАЙНА] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160803144304/http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/568/smokovnicya-zvichajna |date=3 серпня 2016 }} //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* {{УМЕ14|частина=Смоква, смоківниця|сторінки=1782}}

{{Квіткові-доробити}}
{{Портали|Ботаніка|Біологія}}
{{Authority control}}
{{Taxonbar|from=Q36146}}

[[Категорія:Фікус]]
[[Категорія:Фрукти]]
[[Категорія:Їстівні плоди]]
[[Категорія:Рослини, описані 1753]]
[[Категорія:Дерева Європи]]
[[Категорія:Дерева Азії]]