Перегляд вихідного коду сторінки Індій

{{Хімічний елемент
|Індій (In)<!--Назва-->|49<!--Атомний номер-->|[[Файл:IndiumMetalUSGOV.jpg|безрамки]]дуже м'який<br />сріблясто-білий метал<!-- Зовнішній вигляд-->|114,818<!--Атомна маса-->|166<!--Радіус атома-->|558,0(5,78)<!--Енергія іонізації-->|[Kr] 4d<sup>10</sup> 5s<sup>2</sup> 5p<sup>1</sup><!--Електронна конфігурація-->|144<!--Ковалентний радіус-->|(+3e) 81<!--Радіус іона-->|1,78<!--Електровід'ємність-->|0<!--Електродний потенціал-->|3<!--Степені окислення-->|7,31<!--Густина-->|0,234<!-- Питома теплоємність-->|81,8<!--Теплопровідність-->|429,32<!--Температура плавлення-->|3,24<!--Теплота плавлення -->|2353<!--Температура кипіння-->|225,1<!--Теплота випаровування-->|15,7<!--Молярний об'єм-->|[[Тетрагональна]]<!--Структура решітки-->|4,590<!--Період решітки-->|n/a<!--Відношення c/a-->|129,00<!--Температура Дебая-->}}

'''Індій''' (In)&nbsp;— [[хімічний елемент]] з [[Атомний номер|атомним номером]] 49, атомна маса 114.82,  електронна  конфігурація [Kr]5s<sup>2</sup>4d<sup>10</sup>5p<sup>1</sup>;  група 13, 
період 5, p-блок.  Природний  елемент  складається  з  двох ізотопів з масовими числами 113 та 115 (головний). Відомі ступені окиснення +1, +2, найбільш стійкий +3. Оксиди In<sub>2</sub>O, In<sub>2</sub>O<sub>3</sub>. Гідрооксид In(ОН)<sub>3</sub> амфотерний.

Проста речовина — індій, однойменний м'який сріблясто-білий метал — т. пл. 156,78 °С, т. кип. 2080 °С, густина 7,31 г см<sup>−3</sup>.

Стійкий на повітрі, але окиснюється при сильному нагріванні до In<sub>2</sub>O<sub>3</sub>,  розчиняється  в  кислотах,  взаємодіє  з  хлором, бромом, йодом.

За геохімічними властивостями In близький до [[Fe]], [[Zn]] і [[Sn]].

Головні [[мінерал]]и-носії (середній вміст Індію, %): [[сфалерит]] (0,0049), [[халькопірит]] (0,0012), [[каситерит]] (0,0024), [[ґаленіт]] (0,0004).

Концентрується у високотемпературних гідротермальних поліметалічних [[руда]]х, особливо тих, що містять одночасно [[цинк]] ([[мідь]]) і [[олово]]. Розсіяний рідкісний елемент.

== Історія ==
Вперше індій виявили німецькі хіміки [[Фердинанд Райх]] (''Ferdinand Reich'') та [[Теодор Ріхтер]] (''Theodore Richter'') в [[1863]] році, проводячи [[Спектроскопія|спектроскопічний аналіз]] цинкової обманки. В [[1864]] році Ріхтеру вдалося виділити незначну кількість цього металу.

== Походження назви ==
Спектроскопічна лінія індію має колір [[індиго (колір)|індиго]].

== Отримання ==
Одержують електролізом із хлоридного розчину на ртутному електроді:
: <math>\mathrm{In^{3+} + 3\ e^- \ \xrightarrow{Hg-Elektr.} \ In}</math>

Одержують Індій попутно при переробці руд кольорових металів.

Основні країни-виробники: [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Канада]], [[Японія]], [[Перу]].

Світове виробництво індію на початку XXI&nbsp;ст. становить приблизно 340 т/рік.

Найбільші продуценти (2001): [[Китайська Народна Республіка|Китай]] (170 т), країни [[ЄС]] (70 т), [[Японія]] (55 т), [[Канада]] (35 т).

== Ізотопи ==
Природній індій складається з двох різних ізотопів. Один з них стабільний, а інший має надзвичайно довгий період розпаду.
{| class="wikitable"
|-
! Масове число !! Частка у природному індії !! Період напіврозпаду
|-
| 113 || 4,29&nbsp;% || {{math|∞|size=150%}}
|-
| 115 || 95,71&nbsp;% || 4,41×10<sup>14</sup> років
|}
Загалом відомо 78 [[ізотопи|ізотопів]] індію з масовими числами від 97 до 135, 39 з яких&nbsp;— [[Метастабільний стан|метастабільні]].
З нестабільних ізотопів, що не зустрічаються в природі, найбільші періоди напіврозпаду мають In<sup>114m</sup> (49,5 днів) і In<sup>111</sup> (2,8 днів)<ref>[https://education.jlab.org/itselemental/iso049.html Isotopes of the Element Indium] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210118233406/https://education.jlab.org/itselemental/iso049.html |date=18 січня 2021 }}{{ref-en}}</ref>.

== Застосування ==
Індій може використовуватися у вигляді компоненту [[М'який припій|м'яких припійних]] сплавів. Мала [[твердість]] та висока [[ковкість]] роблять його ідеальним [[Припій|припоєм]] для з'єднання деталей, що виготовлені з [[метал]]ів із значно відмінними [[Коефіцієнт теплового розширення|коефіцієнтами теплового розширення]]. Також він дозволяє спаювати неметалічні матеріали, в тому числі [[скло]] та [[Кераміка|кераміку]], добре підходить для пайки [[Золото|золота]]. В цілому, додавання індію в сплав, покращує його [[Змочування|змочувальну]] здатність, [[електропровідність]], [[пластичність]] та знижує [[Температура плавлення|температуру плавлення]].<ref name="manko">{{cite book|url=|title=Пайка та припої. Матеріали, конструкції, технологія та методи розрахунку|author=Говард Г. Манко|publisher=Машиностроение|location=Москва|year=1968|isbn=|language=російська|pages=109-112}}</ref> Після вилучення з широкого обігу в галузі [[Електроніка|електроніки]] [[Свинець|свинцю]], у 2000-х роках активізувався пошук нових [[Безсвинцевий припій|безсвинцевих припійних]] сплавів. Актуальність застосування припоїв із вмістом індію зростає, однак з огляду на його дефіцитність та високу вартість, вони все ще знаходять лише обмежене використання.<ref name="manko"/><ref name=medved>{{cite book|url=|series=Мир электроники|title=Сборка и монтаж электронных устройств|trans_title=Збірка та монтаж електронних пристроїв |author=Медведєв А.М. |publisher=Техносфера |location=Москва |year=2007 |isbn=978-5-94836-131-4 |language=російською |pages=107-108}}</ref> Завдяки здатності індію зберігати [[ковкість]] навіть в умовах низьких температур, припої на його основі використовуються в [[Кріотехніка|кріогенній техніці]].<ref name="manko"/><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=08d1a1dea82b4e13ac90e38eecb0b919 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав&nbsp;— Indalloy 3] {{Webarchive|url=http://arquivo.pt/wayback/20160515084633/http%3A//www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID%3D08d1a1dea82b4e13ac90e38eecb0b919 |date=15 травня 2016 }} (англ.)</ref><ref>[http://www.matweb.com/search/DataSheet.aspx?MatGUID=a8d11bdcc82c4410af96f5d43579d420 Indium Corp. Індієво-срібний припійний сплав&nbsp;— Indalloy 290] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140819154234/http://www.matweb.com/search/datasheet.aspx?MatGUID=a8d11bdcc82c4410af96f5d43579d420 |date=19 серпня 2014 }} (англ.)</ref> Загалом на сплави та припої припадає 12&nbsp;% світового споживання індію.<ref name="usage"/>

В цілому, до технічних сфер застосування індію відносяться:
* [[радіотехніка]] і [[електроніка]] (матеріал для виробництва [[Рідкі кристали|рідкокристалічних]] панелей [50% світового споживання] та [[Фотоелектрична комірка|фотоелементів]], [[Інфрачервоне випромінювання|інфрачервоних детекторів]], швидкісних [[транзистор]]ів [15% споживання]);<ref name="usage">{{cite web|url=http://geology.com/articles/indium.shtml|title=Indium Price Supported by LCD Demand and New Uses for the Metal|trans_title=Ціни на індій підтримуються попитом на РК панелі та нові сфери застосування цього металу|website=www.geology.com|year=2007|publisher=Новини геології|accessdate=2013-08-14|language=англійською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IuY094OV?url=http://geology.com/articles/indium.shtml|archivedate=2013-08-16|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20071221130320/http://geology.com/articles/indium.shtml |date=2007-12-21 }}</ref>
* авіаційна промисловість (покриття [[ілюмінатор]]ів);<ref name="usage"/>
* [[Автомобільна промисловість|автомобілебудування]] ([[антикорозійні покриття]], підшипникові мастила, [[Юбка|юбки]] поршнів [[Дизельний двигун|дизельних двигунів]]);
* [[оптика]] (покриття для високоякісних [[Дзеркало|дзеркал]] та [[Рефлектор (дзеркало)|рефлекторів]], які однаково гарно відбивають усі частини [[спектр]]у світла та мають високу [[Корозія|корозійну]] стійкість до [[Атмосфера Землі|атмосферних]] впливів, в тому числі застосовується для дзеркал [[телескоп]]ів);
* [[напівпровідник]]ова техніка ([[Акцептор електрона|акцепторна]] домішка до [[Германій|германію]] та [[Кремній|кремнію]]);
* [[атомна енергетика]];
* [[приладобудування]] (зокрема, як ефективний [[Термопаста|термоінтерфейс]]);<ref name="liq">{{cite web|url=http://www.overclockers.ru/lab/30852_3/_quot_Mezhdu_zharom_i_holodom_quot_testiruem_17_termointerfejsov.html#17|title="Между жаром и холодом": тестируем 17 термоинтерфейсов|trans_title="Між жаром та холодом": тестуємо 17 термоінтерфейсів|author=Jordan|website=www.overclockers.ru|date=2008-10-31|series=|accessdate=2013-08-14|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IuY3Z2ms?url=http://www.overclockers.ru/lab/30852_3/_quot_Mezhdu_zharom_i_holodom_quot_testiruem_17_termointerfejsov.html#17#17|archivedate=2013-08-16|deadurl=no}}</ref>
* хімічне [[машинобудування]] (сплави, стійкі до лужної корозії);
* [[скляна промисловість]];
* [[Ювелірна справа|ювелірна промистовість]] (входить до складу «блакитного золота»);<ref>{{cite web|url=http://www.chasomerie.com/index.php?option=com_content&view=article&id=369:2010-04-12-08-59-29&catid=8:2009-10-12-07-51-52&Itemid=24|title=Голубое золото|trans_title=Блакитне золото|website=www.chasomerie.com|publisher=Часомерье &ndash; салон швейцарских часов|accessdate=2013-08-14|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IuYEPydl?url=http://www.chasomerie.com/index.php?option=com_content|archivedate=2013-08-16|deadurl=no}}</ref>
* [[Стоматологія|стоматологічна]] техніка (компонент матеріалів для [[Пломба (стоматологія)|пломбування]] [[Зуби|зубів]]);<ref name=plomba>{{cite web|url=http://www.ngpedia.ru/id345560p1.html|title=Введение &ndash; небольшое количество|trans_title=Введення &ndash; невелика кількість|author=|date=|website=www.ngpedia.ru|series=Большая Энциклопедия Нефти Газа|publisher=Знание|accessdate=2013-08-15|language=російською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IuYItWSZ?url=http://www.ngpedia.ru/id345560p1.html|archivedate=2013-08-16|deadurl=no}}</ref>

За прогнозами, попит на індій та ціни на нього продовжуватимуть зростати, завдяки постійному збільшенню споживацького попиту на рідкокристалічні панелі.<ref name="usage"/> При нинішніх темпах видобування, [[Розвідані запаси|розвіданих запасів]] індію вистачить ще на 18 років.<ref name="stock">{{cite web|url=http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=how-much-is-left|title=How Much Is Left? The Limits of Earth's Resources|trans_title=Скільки залишилося? Обмеження земних ресурсів|author1=Майкл Мойер|author2=Каріна Сторрс|website=www.scientificamerican.com|date=2010-08-24|series=Scientific American|accessdate=2013-08-14|language=англійською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IuYJwJnM?url=http://www.scientificamerican.com/article.cfm?id=how-much-is-left|archivedate=2013-08-16|deadurl=no}}</ref>

== Біологічна роль ==
Індій не має біологічної ролі, але є дані про те, що у малих дозах він здатний стимулювати [[обмін речовин]]. В організмі більшості людей сполуки індію зустрічаються дуже рідко. Наразі відомостей про вплив цих речовин на здоров'я людини існує мало і тому ці сполуки треба розцінювати як вкрай токсичні, а при роботі з ними дотримуватися [[Техніка безпеки|техніки безпеки]].<ref name="role">{{cite web|url=http://www.lenntech.com/periodic/elements/in.htm|title=Indium &ndash; In|trans_title=Індій &ndash; In|website=www.lenntech.com|publisher=LENNTECH &ndash; системи обробки води|accessdate=2013-08-14|language=англійською|archiveurl=https://www.webcitation.org/6IuYQYaW1?url=http://www.lenntech.com/periodic/elements/in.htm|archivedate=2013-08-16|deadurl=no}}</ref>

Оскільки індій не є широко розповсюдженим в природі [[Хімічний елемент|елементом]], загрози земним або морським організмам він не становить. Однак вплив індію на довкілля ще детально не досліджувався.<ref name="role"/>

== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}

== Див. також ==
* [[Гідрид індію]]

== Посилання ==
{{reflist|1}}

== Література ==

* {{Глосарій термінів з хімії}}
* {{МГЕ|nocat=1}}
{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Індій| ]]
[[Категорія:Хімічні елементи]]
[[Категорія:Період 5 періодичної системи елементів]]
[[Категорія:Рідкісні метали]]