Перегляд вихідного коду сторінки Ізотопи водню

{{Універсальна картка}}

[[Файл:Hydrogen_Deuterium_Tritium_Nuclei_Schmatic-en.svg|праворуч|міні|360x360пкс|Три найбільш стабільні ізотопи водню: [[Водень|протій]] (''[[Масове число|А]]'' = 1), [[дейтерій]] (''А'' = 2) і [[тритій]] (''А'' = 3).]]
'''[[Водень]]''' ('''Н''') ([[Відносна атомна маса]]: 1.00794) має три '''[[ізотопи]] '''природного походження, які іноді позначають як <sup>1</sup>H, <sup>2</sup>H та <sup>3</sup>H. Перші два з них є стабільними, а <sup>3</sup>H має [[період напіврозпаду]] 12,32 року. Всі важчі ізотопи є синтетичними і мають період напіврозпаду менш як одну [[Зепто-|зептосекунду]] (10<sup>-21</sup> секунди). З них <sup>5</sup>H найбільш стабільний, а <sup>7</sup>H найменш.<ref>{{cite journal|author=Y. B. Gurov|coauthors=<!-- -->|year=2004|title=Spectroscopy of superheavy hydrogen isotopes in stopped-pion absorption by nuclei|journal=[[Physics of Atomic Nuclei]]|volume=68|issue=3|pages=491–497|bibcode=2005PAN....68..491G|doi=10.1134/1.1891200|display-authors=etal}}</ref><ref name="Korsheninnikov">{{cite journal|author=A. A. Korsheninnikov|coauthors=<!-- -->|year=2003|title=Experimental Evidence for the Existence of <sup>7</sup>H and for a Specific Structure of <sup>8</sup>He|journal=[[Physical Review Letters]]|volume=90|issue=8|pages=082501|bibcode=2003PhRvL..90h2501K|doi=10.1103/PhysRevLett.90.082501|display-authors=etal}}</ref>

Водень - єдиний [[Хімічний елемент|елемент,]] чиї ізотопи мають різні імена, які перебувають у загальному вжитку сьогодні. Ізотоп <sup>2</sup>H (або водень-2) зазвичай називають [[Дейтерій|дейтерієм]], тоді як ізотоп <sup>3</sup>H (або водень-3) зазвичай називають [[Тритій|тритієм]]. Символи D і Т (замість <sup>2</sup>H і <sup>3</sup>H) інколи використовують для дейтерію і тритію. [[IUPAC]] у [[Книга IUPAC|Червоній книзі]] 2005 стверджує, що в той час як використання символів D і T є загальнопоширеним, воно не є найкращим, тому що може викликати проблеми з алфавітним сортуванням [[Хімічна формула|хімічних формул]]. Звичайний ізотоп водню, без нейтронів, іноді називають "[[Протій|протієм]]". (На початку дослідження радіоактивності, деяким іншим тяжчим радіоактивним ізотопам водню дали [[Хімічний знак|імена]], але такі імена рідко використовують сьогодні.)

== Водень-1 (протій) ==
{{main|Протій}}
[[Файл:Hydrogen.svg|праворуч|міні|Протій, найпоширеніший [[Ізотопи|ізотоп]] водню, що складається з одного протона й одного електрона. Унікальний серед усіх стабільних ізотопів, у нього немає нейтронів. (див. [[Ізотопи гелію#Гелій-2 (дипротон)|дипротон]] для пояснення, чому інші не існують)]]
<sup>1</sup>H (атомна маса 1.00782504(7)&nbsp;[[Атомна одиниця маси|u]])- найпоширеніший ізотоп водню, частка якого становить 99.98%. Оскільки [[Ядро атома|ядро]] цього ізотопу складається лише з одного [[протон]]а, то йому дали описову,  але рідко формально вживану, назву ''протій''.

Науковці ніколи не реєстрували розпаду протона, тому водень-1 вважають стабільним ізотопом. Деякі [[теорії великого об'єднання]], запропоновані в 1970-х роках, прогнозують, що [[розпад протона]] може відбуватися з періодом напіврозпаду між 10<sup>31</sup> і 10<sup>36</sup> років. Якщо цей прогноз виявиться правильним, то водень-1 (і взагалі всі ядра, які нині вважають стабільними), виявляться лише ''експериментально стабільними''. На сьогодні, втім, експерименти показали, що період напіврозпаду протона принаймні перевищує 10<sup>34</sup> років.

== Водень-2 (дейтерій) ==
{{main|Дейтерій}}
[[Файл:H-2_atom.png|ліворуч|міні|261x261пкс|Атом дейтерію містить один протон, один нейтрон і один електрон]]
'''<sup>2</sup>H''' (атомна маса 2.013553212724(78)&nbsp;[[Атомна одиниця маси|u]]), інший стабільний ізотоп водню, називається ''[[дейтерій]]'' і містить один протон і один [[нейтрон]] у ядрі атома. Ядро дейтерію називається дейтроном. Частка дейтерію становить 0.0026 – 0.0184% (за чисельною кількістю, а не за масою) від усієї кількості водню на Землі, причому нижню межу визначають у пробах газоподібного водню, а вище збагачення (0.015% або 150 частинок на мільйон) типове для океанської води. Водень на Землі багатший на дейтерій в порівнянні з його вихідною концентрацією в результаті Великого вибуху і в зовнішній Сонячній системі (близько 27 частинок на мільйон) і його концентрацією в старих частинах галактики Чумацький Шлях (близько 23 часток на мільйон). Імовірно, збільшену концентрацію дейтерію у внутрішній Сонячній системі можна пояснити нижчою волатильністю газоподібного дейтерію і з'єднань дейтерію відносно протію, що призвело до збагачення частки дейтерію на кометах і планетах, які отримували значну частину тепла від Сонця упродовж мільярдів років еволюції Сонячної системи.

Дейтерій не є радіоактивним і не становить значну небезпеку токсичності. Вода, молекули якої містять дейтерій замість протію, називається [[Важка вода|важкою водою]]. Дейтерій та його сполуки використовують як нерадіоактивні мітки в хімічних експериментах і в розчинниках для <sup>1</sup>Н-[[ЯМР-спектроскопія|ЯМР-спектроскопії]]. Важка вода використовується як [[сповільнювач нейтронів]] і теплоносій у ядерних реакторах. Дейтерій також є потенційним паливом для комерційного [[Ядерний синтез|ядерного синтезу]].

== Водень-3 (тритій) ==
{{main|Тритій}}
[[Файл:H-3_atom.png|праворуч|міні|263x263пкс|Атом тритію містить один протон, два нейтрони і один електрон]]
'''<sup>3</sup>H''' (атомна маса 3.0160492 u) відомий як ''[[тритій]]'' і містить один протон і два нейтрони в ядрі атома. Він радіоактивний і розпадається на [[Гелій-3|гелії-3]] в результаті [[Бета-розпад|β− розпаду]]. [[Період напіврозпаду]] становить 12.32 року.<ref name="Miessler">{{Cite book|title=Inorganic Chemistry|url=https://archive.org/details/solutionsmanuali0000mies|last=G. L. Miessler|last2=D. A. Tarr|year=2004|publisher=[[Pearson Prentice Hall]]|edition=3rd|isbn=978-0-13-035471-6}}</ref> Невелика кількість тритію утворюється природним шляхом внаслідок взаємодії космічних променів з атмосферними газами. Тритій також виникав під час [[Ядерне випробування|випробувань ядерної зброї]]. Він використовується в термоядерній зброї, як індикатор в {{нп|Ізотопна геохімія|ізотопній геохімії|en|Isotope geochemistry}}, і є спеціалізованим елементом у приладах на [[Тритієва підсвітка|тритієвій підсвітці]].

Найпоширеніший спосіб видобутку тритію полягає в бомбардуванні природного ізотопу літію, [[Ізотопи літію|літію-6]], нейтронами в [[Ядерний реактор|ядерному реакторі]].

Раніше тритій постійно застосовували в хімічних і біологічних експериментах як {{нп|Ізотопна мітка|ізотопну мітку|en|Isotopic labeling}}, але цей метод останнім часом вийшов з широкого вжитку. Дейтерій-тритієва реакція [[Ядерний синтез|ядерного синтезу]] використовує тритій як основний реагент, поряд з [[Дейтерій|дейтерієм]], вивільняючи енергію за рахунок втрати маси, коли їхні ядра зіштовхуються і зливаються за високих температур.

== Водень-4 ==
'''<sup>4</sup>H''' містить один протон і три нейтрони у своєму ядрі. Це дуже [[Радіонукліди|нестабільний]] ізотоп водню. Його синтезували в лабораторії, бомбардуючи [[тритій]] швидкими ядрами [[Дейтерій|дейтерію]].<ref name="Ter-Akopian">{{cite journal|author=G. M. Ter-Akopian|coauthors=<!-- -->|year=2002|title=Hydrogen-4 and Hydrogen-5 from t+t and t+d transfer reactions studied with a 57.5-MeV triton beam|journal=[[AIP Conference Proceedings]]|volume=610|pages=920|doi=10.1063/1.1470062|display-authors=etal}}</ref> У цьому експерименті, ядро тритію захоплювало нейтрон від швидкого ядра дейтерію. Присутність водню-4 визначили, виявивши випускання надлишкових протонів. Його [[атомна маса]] становить 4.02643 ± 0.00011.<ref>{{cite journal|author1=M.&nbsp;Wang|author2=G.&nbsp;Audi|author3=A.&nbsp;H.&nbsp;Wapstra|author4=F.&nbsp;G.&nbsp;Kondev|author5=M.&nbsp;MacCormick|author6=X.&nbsp;Xu|author7=B.&nbsp;Pfeiffer|year=2012|title=The Ame2012 atomic mass evaluation (II). Tables, graphs, and references|url=http://amdc.impcas.ac.cn/evaluation/data2012/paper/AME2012-2.pdf|journal=Chinese Physics&nbsp;C|volume=36|issue=12|pages=7|doi=10.1088/1674-1137/36/12/003|bibcode=|accessdate=25 грудня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170214051313/http://amdc.impcas.ac.cn/evaluation/data2012/paper/AME2012-2.pdf|archivedate=14 лютого 2017|deadurl=yes}}</ref> Він руйнується [[Нейтронний розпад|випускаючи нейтрон]] на водень-3 (тритій) і має [[період напіврозпаду]] близько 139 [[Йокто-|йоктосекунд]] ((1.39 ± 0.10) × 10<sup>-22</sup> секунд).<ref name="nubase2003">{{cite journal|author1=G. Audi|author2=A. H. Wapstra|author3=C. Thibault|author4=J. Blachot|author5=O. Bersillon|year=2003|title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties|url=http://amdc.in2p3.fr/nubase/Nubase2003.pdf|journal=[[Nuclear Physics A]]|volume=729|issue=|pages=3–128|doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001|bibcode=2003NuPhA.729....3A|accessdate=25 грудня 2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110720233206/http://amdc.in2p3.fr/nubase/Nubase2003.pdf|archivedate=20 липня 2011|deadurl=yes}} {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110720233206/http://amdc.in2p3.fr/nubase/Nubase2003.pdf |date=2011-07-20 }}</ref>

У сатиричному романі ''{{нп|Миша, яка загарчала||en|The Mouse That Roared}}'', назву ''quadium'' дістав ізотоп водню-4, що дає енергію ''Q-бомбі'', яку князівство {{нп|Гранд Фенвік||en|Grand Fenwick}} захопило у США.

== Водень-5 ==
'''<sup>5</sup>H''' - це вкрай нестабільний ізотоп водню. Ядро складається з протона і чотирьох нейтронів. Його синтезовано в лабораторії в результаті бомбардування тритію тритієвими ядрами.<ref name="Ter-Akopian"/><ref>{{cite journal|author=A. A. Korsheninnikov|coauthors=<!-- -->|year=2001|title=Superheavy Hydrogen <sup>5</sup>H|journal=[[Physical Review Letters]]|volume=87|issue=9|pages=92501|bibcode=2001PhRvL..87i2501K|doi=10.1103/PhysRevLett.87.092501|display-authors=etal}}</ref> В тому експерименті одне ядро тритію захоплювало два нейтрони з іншого, перетворюючись на ядро з одним протоном і чотирма нейтронами. Утворення водню-5 виводили з наявності залишкових протонів. Він руйнується внаслідок подвійного випускання нейтронів на водень-3 (тритій) і має [[період напіврозпаду]] не менш як 910 йоктосекунд (9.1 × 10<sup>-22</sup> секунд).<ref name="nubase2003"/>

== Водень-6 ==
'''<sup>6</sup>H''' розпадається або через потрійне випускання нейтронів на водень-3 (тритій) або після випускання чотирьох нейтронів на водень-2 (дейтерій) і має [[період напіврозпаду]] 290 йоктосекунд (2.9&#xD7;10<sup>-22</sup> секунд).<ref name="nubase2003"/>

== Водень-7 ==
'''<sup>7</sup>H''' складається з [[протон]]а і шести [[нейтрон]]ів. Його вперше синтезувала 2003 року група російських, японських і французьких вчених у RI Beam Science Laboratory центру {{li|RIKEN|Q=Q1153275}}, бомбардуючи [[водень]] атомами [[Гелій-8|гелію-8]]. В результаті реакції, всі шість нейтронів гелію-8 перейшли в ядро водню. Два залишкових протони були виявлені "телескопом РІКЕН", приладом, що складається з декількох шарів датчиків, розташованих позаду мішені RI Beam циклотрона.<ref name="Korsheninnikov"/> Водень-7 має період напіврозпаду 23 йоктосекунди (2.3×10<sup>-23</sup> с.).
<references group="n" />

== Таблиця ==
{| class="wikitable" style="font-size:95%; white-space:nowrap"
! Символ<br />[[ізотопи|ізотопу]]
! [[Атомний номер|Z]]([[протон|p]])
! [[Нейтронне число|N]]([[нейтрон|n]])
! &nbsp;<br />Маса ізотопу (u)<br />&nbsp;
! Період напіврозпаду
! Типи<br>розпаду<ref>{{cite web |url=http://www.nucleonica.net/unc.aspx |title=Universal Nuclide Chart |publisher=nucleonica |accessdate=11 січня 2017 |archive-date=19 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170219043412/http://www.nucleonica.net/unc.aspx }}</ref><ref group="n">Скорочення:<br>ЕЗ: [[електронне захоплення]]</ref>
! [[Дочірній ізотоп|Дочірні ізотопи]]<ref group="n">Жирним для стабільних ізотопів</ref>
! [[Спін]] і<br />[[Парність (фізика)|парність]] ядра<ref group="n">Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.</ref>
! [[Ізотопна поширеність|Поширеність <br /> ізотопу в природі]]<br />(мольна частка)
! Діапазон розподілу<br />в природі<br />(мольна частка)
|-
| [[Атом водню|<sup>1</sup>H]]
| 1
| 0
| {{val|1.00782503207|(10)}}
| colspan=3 align=center|'''Стабільний'''<ref group="n">Більший, ніж {{val|6.6|e=33|u=років}}. Див. [[розпад протона]].</ref><ref group="n">Він і <sup>3</sup>He є єдиними стабільними нуклідами, у яких протонів більше, ніж нейтронів</ref>
| {{Frac|1|2}}<sup>+</sup>
| {{val|0.999885|(70)}}
| {{val|0.999816}}–{{val|0.999974}}
|-
| [[Дейтерій|<sup>2</sup>H]]<ref group="n">Утворився під час [[Нуклеосинтез Великого вибуху|нуклеосинтезу Великого вибуху]]</ref>
| 1
| 1
| {{val|2.0141017778|(4)}}
| colspan=3 align=center|'''Стабільний'''
| 1<sup>+</sup>
| {{val|0.000115|(70)}}<ref group="n">Tank hydrogen має частку {{Нуклід|Hydrogen|2}} {{val|3.2|e=-5}} (мольної частки).</ref>
| {{val|0.000026}}–{{val|0.000184}}
|-
| [[тритій|<sup>3</sup>H]]<ref group="n">утворився під час нуклеосинтезу Великого вибуху, але не є первинним, оскільки всі ті атоми відтоді розпались до <sup>3</sup>He</ref>
| 1
| 2
| {{val|3.0160492777|(25)}}
| {{val|12.32|(2)|u=років}}
| [[Бета-розпад|β<sup>−</sup>]]
| '''{{Нуклід|Helium|3|посилання=так}}'''
| {{Frac|1|2}}<sup>+</sup>
| Сліди<ref group="n">[[Космогенні радіонукліди|Космогенний]]</ref>
|
|-
| {{Нуклід|Hydrogen|4}}
| 1
| 3
| {{val|4.02781|(11)}}
| {{val|1.39|(10)|e=-22|u=с}}<br>[{{val|4.6|(9)|ul=МеВ}}]
| [[Нейтронний розпад|n]]
| {{Нуклід|Hydrogen|3}}
| 2<sup>−</sup>
|
|
|-
| {{Нуклід|Hydrogen|5}}
| 1
| 4
| {{val|5.03531|(11)}}
| >{{val|9.1|e=-22|u=с}} ?
| 2n
| {{Нуклід|Hydrogen|3}}
| ({{Frac|1|2}}<sup>+</sup>)
|
|
|-
| rowspan=2|{{Нуклід|Hydrogen|6}}
| rowspan=2|1
| rowspan=2|5
| rowspan=2|{{val|6.04494|(28)}}
| rowspan=2|{{val|2.90|(70)|e=-22|u=с}}<br>[{{val|1.6|(4)|ul=МеВ}}]
| 3n
| {{Нуклід|Hydrogen|3}}
| rowspan=2|2<sup>−</sup>#
| rowspan=2|
| rowspan=2|
|-
| 4n
| '''{{Нуклід|Hydrogen|2}}'''
|-
| {{Нуклід|hydrogen|7}}
| 1
| 6
| {{val|7.05275|(108)}}#
| {{val|2.3|(6)|e=-23|u=с}}#
| 4n
| {{Нуклід|hydrogen|3}}
| {{frac|1|2}}<sup>+</sup>#
| 
| 
|}
<references group="n"/>

=== Нотатки ===
* Комерційно доступні матеріали можуть підлягати прихованому або випадковому розділенню на ізотопи. Можуть траплятись суттєві відхилення від поданої маси і складу.
* Оцінки позначені # отримані не з чисто експериментальних даних, але частково із систематичних [[тренд]]ів у сусідніх нкулідів (з такими самими відношеннями {{math|''Z''}} і {{math|''N''}}). Спіни зі слабким оцінковим обґрунтуванням взяті в дужки.
* [[Похибка вимірювання|похибку вимірювання]] подано в скороченій формі в дужках після відповідних останніх цифр. Похибка позначає одне [[стандартне відхилення]], за винятком [[Ізотопна поширеність|ізотопної поширеності]] та атомної маси від [[IUPAC]], яка використовує складніші визначення похибок. Приклади: 29770,6(5) означає 29770,6 ± 0,5; 21,48(15) означає 21,48 ± 0,15; −2200,2(18) означає −2200,2 ± 1,8.
* Маси радіонуклідів подані за даними Комісії з символів, одиниць, номенклатури, атомних мас і фундаментальних констант (SUNAMCO) [[IUPAP]]
* Поширеності ізотопів подані за даними [[Комісія з ізотопних поширеностей і атомних мас|Комісії з ізотопних поширеностей і атомних мас]] [[IUPAC]]

== Ланцюги розпаду ==
Більшість важких ізотопів водню розпадаються прямо на <sup>3</sup>H, який потім розпадається до стабільного ізотопу <sup>3</sup>[[Гелій|Не]]. Проте, іноді спостерігали і безпосередній розпад <sup>6</sup>H на стабільний <sup>2</sup>H.
: <math>\mathrm{{}^{3}_{1}H}\ \xrightarrow{\ \mathrm{12.32 y}}\ \mathrm{{}^{3}_{2}He} + \mathrm{e{}^{-}_{}} </math>
: <math>\mathrm{{}^{4}_{1}H}\ \xrightarrow{\ \mathrm{139 ys}}\ \mathrm{{}^{3}_{1}H} + \mathrm{{}^{1}_{0}n} </math>
: <math>\mathrm{{}^{5}_{1}H}\ \xrightarrow{\ \mathrm{>910 ys}}\ \mathrm{{}^{3}_{1}H} + \mathrm{2{}^{1}_{0}n} </math>
: <math>\mathrm{{}^{6}_{1}H}\ \xrightarrow{\ \mathrm{290 ys}}\ \mathrm{{}^{3}_{1}H} + \mathrm{3{}^{1}_{0}n} </math>
: <math>\mathrm{{}^{6}_{1}H}\ \xrightarrow{\ \mathrm{290 ys}}\ \mathrm{{}^{2}_{1}H} + \mathrm{4{}^{1}_{0}n} </math>
: <math>\mathrm{{}^{7}_{1}H}\ \xrightarrow{\ \mathrm{23 ys}}\ \mathrm{{}^{3}_{1}H} + \mathrm{4{}^{1}_{0}n} </math>
зверніть увагу, що часи розпадів вказані в [[Йокто-|йоктосекундах]] для всіх ізотопів, крім <sup>3</sup>H, для якого цей показник виражений  у роках.

== Див. також ==
* [[Ізотопи гелію]]
* [[Біогеохімія ізотопів водню]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Посилання ==
;General references
* Маси ізотопів взяті з:
**{{cite journal |author=G. Audi, A. H. Wapstra, C. Thibault, J. Blachot and O. Bersillon |year=2003 |title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties |url=http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf |journal=Nuclear Physics |volume=729 |issue= |pages=3–128 |doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 |bibcode=2003NuPhA.729....3A |accessdate=25 грудня 2016 |archive-date=23 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080923135135/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf }}
* Кількісні співвідношення ізотопів і стандартні атомні маси взяті з:
**{{cite journal |author=J. R. de Laeter, J. K. Böhlke, P. De Bièvre, H. Hidaka, H. S. Peiser, K. J. R. Rosman and P. D. P. Taylor |year=2003 |title=Atomic weights of the elements. Review 2000 (IUPAC Technical Report) |url=http://www.iupac.org/publications/pac/75/6/0683/pdf/ |journal=[[Pure and Applied Chemistry]] |volume=75 |issue=6 |pages=683–800 |doi=10.1351/pac200375060683 |accessdate=25 грудня 2016 |archive-date=1 липня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180701064522/http://www.iupac.org/publications/pac/75/6/0683/pdf/ }}
**{{cite journal |author=M. E. Wieser |year=2006 |title=Atomic weights of the elements 2005 (IUPAC Technical Report) |url=http://iupac.org/publications/pac/78/11/2051/pdf/ |journal=[[Pure and Applied Chemistry]] |volume=78 |issue=11 |pages=2051–2066 |doi=10.1351/pac200678112051 |laysummary=http://old.iupac.org/news/archives/2005/atomic-weights_revised05.html |accessdate=25 грудня 2016 |archive-date=4 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190104135322/http://iupac.org/publications/pac/78/11/2051/pdf/ }}
* Період напіврозпаду, спін, і дані ізомерів взяті з: See editing notes on [[Talk:Ізотопи водню|this article's talk page]].
**{{cite journal |author=G. Audi, A. H. Wapstra, C. Thibault, J. Blachot and O. Bersillon |year=2003 |title=The NUBASE evaluation of nuclear and decay properties |url=http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf |journal={{iw|Nuclear Physics A}} |volume=729 |issue= |pages=3–128 |doi=10.1016/j.nuclphysa.2003.11.001 |bibcode=2003NuPhA.729....3A |accessdate=25 грудня 2016 |archive-date=23 вересня 2008 |archive-url=https://web.archive.org/web/20080923135135/http://www.nndc.bnl.gov/amdc/nubase/Nubase2003.pdf }}
**{{cite web |author={{iw|National Nuclear Data Center}} |year= |title=NuDat 2.1 database |url=http://www.nndc.bnl.gov/nudat2/ |publisher=[[Brookhaven National Laboratory]] |accessdate=September 2005 |archive-date=13 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190513230730/https://www.nndc.bnl.gov/nudat2/ }}
**{{cite book |author=N. E. Holden |year=2004 |editor=D. R. Lide |chapter=Table of the Ізотопи |title={{iw|CRC Handbook of Chemistry and Physics}} |page=[https://archive.org/details/crchandbookofche81lide/page/ Section 11] |nopp=yes |edition=85th |publisher=[[CRC Press]] |isbn=978-0-8493-0485-9 }}

== Література ==
* {{Cite web|url=http://physicsworld.com/cws/article/news/2003/mar/07/hydrogen-7-makes-its-debut|title=Hydrogen-7 makes its debut|last=B. Dumé|date=7 березня 2003|website={{iw|Physics World}}|accessdate=25 грудня 2016|archive-date=7 листопада 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20171107015254/http://physicsworld.com/cws/article/news/2003/mar/07/hydrogen-7-makes-its-debut}}

{{Isotope nav|елемент=водню|легший=Ізотопи нейтроніуму|важчий=Ізотопи гелію}}

[[Категорія:Водень]]
[[Категорія:Списки ізотопів за елементом|Гідроген]]
[[Категорія:Ізотопи гідрогену|*]]